Дерсу Узала" - це автобіографічний роман Володимира Арсеньєва, заснований на його реальних експедиціях по Далекому Сходу Росії на початку XX століття. У центрі сюжету - унікальна дружба між російським дослідником Арсеньєвим і корінним жителем Далекого Сходу, мисливцем на ім'я Дерсу Узала. Роман описує їх спільні пригоди в дикій тайзі, їх взаємодію з природою і культурними особливостями регіону. Книга пропонує глибокий погляд на традиції і спосіб життя корінних народів, а також на труднощі і чудеса, з якими стикаються дослідники в цьому складному і загадковому краю. Арсеньєв майстерно передає атмосферу подорожей і взаємодії з природою, створюючи захоплююче і пізнавальне оповідання.
